29.09.13

Мовні цікавинки






Чи знаєте ви, що...

  •  "Абсурд” у перекладі з латинської означає “від глухого” (ab surdo).
  •  “Сонячне затемнення” на латині звучатиме як “defectus solis”.
  •  Скорочена англійська назва Різдва “Xmas” містить на першому місці зовсім не латинську букву “ікс”, а грецьку букву “хі”, яка використовувалася в середньовічних манускриптах як абревіатура слова “Христос” (тобто xus = christus).
  •   Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже на 700 мовах (це складає приблизно 15% від усіх мов світу). Серед цих мов існує безліч місцевих діалектів, що використовуються для спілкування людей між селами.
  •   Назви знаків Зодіаку латиною звучать так: Водолій – Акваріус, Риби – Пісцес, Овен – Арієс, Телець – Таврус, Близнюки – Геміні, Рак – Канцер, Лев – Лео, Діва – Вірген, Ваги – Лібра, Скорпіон – Скорпіус, Стрілець – Сагіттаріус, Козеріг – Капрікорнус.
  •  Фудзіяма” у перекладі з японської означає “крута гора”.
  •   До XIV століття на Русі всі непристойні слова називалися “безглуздими дієсловами”.
  •   В англійській мові немає слів, що римуються із словами month, orange, silver і purple.
  •  У алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті тубільців острова Бугенвіль – всього 11.
  •  Слова “бадьорість” і “чай” позначаються однаковими ієрогліфами в китайській мові.
  • По-грузинськи шашлик називається “мцваді”, а по-вірменськи – “хоровц”.
  • У XIX столітті в російських перекладах “Айвенго” називали по-російськи – “Івангое”.
  • По-іспанськи НЛО називається OVNIS (“objeto volador noidentificado”).
  • Молодший духовний сан – послушник, по-грузинськи називається мцирі.
  • Слово “метро” японською складається з трьох ієрогліфів, що означають “низ”, “ґрунт” і “залізо”.
  • Штучна міжнародна мова есперанто був створена в 1887 році варшавським лікарем Л. Заменгофом.
  • У китайській мові звуки “р” і “л” не розрізняються.
  • “Сахара” у перекладі з арабської означає “пустеля”.
  • Сербська азбука називається вуковіцею.
  • У Гавайському алфавіті лише 12 букв.
  • Алфавіт вікінгів називався футарка.
  • В англійській мові більше 600 000 слів.
  • Латинська назва Міккі-Мауса – Мікаел Мускулус.
  • Слова “про запас”, “ва-банк” і “анфас” – прислівники.
  • Латинської букви W в латинському алфавіті немає.
  • У китайському письмі більше 40 000 символів.
  • У письменника Ернеста Вінсента Райта є роман “Гедсбі”, що складається з більш ніж 50 000 слів. У всьому романі немає жодної букви E (найчастішої букви англійської мови).
  • Американський політик Бенджамін Франклін зібрав більше 200 синонімів слова “п’яний” (англ. drunk), включаючи такі шедеври як “cherry-merry”, “nimptopsical” і “soaked”.
  • В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.
  • “Ермітаж” в перекладі з французької означає “місце усамітнення”.
  •  Мультфільм “Попелюшка” на польській мові називається “Kopciusezek”.
  •   “Симпозіум” в перекладі з латині означає “спільна пиятика”..
  •   На африканському континенті більше 1000 різних мов. А у мови берберів у Північній Африці навіть немає письмової форми.
  •   Назви днів тижня у негрів племені Акан вимовляються як (відповідно): Джуда, Бенедьо, Мунуда, Яуда, Тидала, Мененеда і Квасіда.
  •   Almost – найдовше слово англійської мови, в якому всі букви розташовані в алфавітному порядку.
  •  Слова персидського походження “піжама” і “валіза” мають один і той же корінь (“пі-Джомо”, “Джомо-дан”).
  •  Назва острова Кюрасао в дослівному перекладі з іспанської означає “смажений священик” (cura asado).
  •  У Стародавньому Єгипті абрикос називали “сонячним яйцем”.
  • Єдиним алфавітом поміж усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський.
  • Мовознавці визначають від 13 до 50 знаків у буквених системах письма всіх мов світу.
  • Друкарський шрифт курсив було розроблено за почерком видатного італійського поета Франческо Петрарки.
  • Деякі китайські друкарські машинки мають до 5700 знаків. Ширина клавіатури на них складає близько одного метра, найшвидші й найпрофесійніші друкарки досягають швидкості друку тільки 11 слів за хвилину.
  •  Між особливостями спілкування, насамперед спілкування за допомогою жестів, на Заході — на Сході є чимало суттєвих відмінностей. Європеєць, споглядаючи розмову двох арабів, може подумати, що один із них або глухий, або короткозорий, настільки близько вони зазвичай стоять. Панібратське поплескування по шиї для арабів є дуже образливим, особливо для чоловіків. Ображаються араби й тоді, коли після жарту чи дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний. Коли араби дивуються, вони плескають долонями, а не розводять руки. Араби кажуть «ні», підносячи голову (турки при цьому ще й клацають язиками), а щоб висловити цілковите заперечення, кусають ніготь на великому пальці правої руки і швидко викидають руку вперед. У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем — позначення наркомана, що курить опіум, а в Росії — що все гаразд. Якщо ви, опинившись у котрійсь із арабських країн, захочете прикликати до себе потрібну людину звичним жестом, тобто піднісши руку на рівень грудей долонею вгору і ворушачи пальцями в напрямку до себе, то досягнете протилежного ефекту. Араб вирішить, що ви наполягаєте на його негайному уході. Сам він, щоб підкликати кого-небудь, перевертає руку долонею вниз і робить пальцями «риючі» рухи. Так само чинять у цьому випадку в Гонконзі, Японії, Китаї. Японець і не ворухнеться, побачивши, що хтось зі співвітчизників кличе його до себе вказівним пальцем, тому що цей жест у Японії звертають тільки в бік тварин.
  • Багатозначність у мовах світу є дуже поширеним явищем. Так, зокрема, в англійській мові тисяча найуживаніших слів має 25 тисяч значень.
  • У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами. 
  • Різні мови багато чого виражають дуже по-різному. У Малайзії люди рахують тварин не головами, а хвостами, наприклад: у цьому господарстві триста хвостів (а не голів) овець. Цікаво, що й навіть жаб малайці обраховують хвостами, хоч ці рептилії хвостів узагалі не мають.
  • В Австралії 300 000 аборигенів поділяються на 500 племен, у кожного з яких є своя мова. 
  • У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська, французька й інші).
  • Сімейні сварки не просто псують настрій, а й ослаблюють імунну систему організму. Такого висновку дійшли медики університету штату Огайо, які спостерігали за 90 молодими сім'ями. За умовами досліджень молодята обговорювали розподіл бюджету, ставлення до свекрухи і тещі. Це призводило до конфліктів. З'ясувалося, що під час сварок імунна система слабне в дружини і в чоловіка, та найбільших неприємностей сімейні конфлікти завдають саме імунітету жінки.
  • У китайському письмі ієрогліф, що позначає труднощі, прикрощі, неприємності, зображується у вигляді двох жінок під одним дахом.
  • Між собою чоловіки найчастіше розмовляють про новини і спорт, а жінки — про їжу і здоров'я.
  • Англійський психолог Геральд Елісон склав перелік із десяти найпопулярніших брехливих висловів, якими найчастіше обмінюються між собою чоловіки та жінки, особливо ж, якщо вони є подружньою парою:
1. У мене болить голова.
2. Мені потрібно попрацювати допізна.
3. Я не хотів/не хотіла тебе образити.
4. Все в тебе буде гаразд.
5. Це був просто жарт.
6. Мені нічого за цю послугу не потрібно.
7. Я хочу тільки допомогти тобі.
8. Я запрошую тебе на вечерю — і тільки.
9. Звичайно, це дуже важливо для мене.
10. Я ніколи тобі не брешу.
  • Як установили українські ономасти, серед великої кількості чоловічих і жіночих імен, які постійно перебувають в обігу, 70-80% новонароджених дівчаток та хлопчиків одержують такі імена: Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій та Ірина, Людмила, Марина, Наталя, Олена, Ольга, Світлана, Тетяна.
  • Наші далекі пращури після прийняття християнської віри ще довго зберігали свої давні імена, про що стало відомо з літописних джерел, де у багатьох випадках згадувані постаті фігурують під двома іменами — давньоукраїнським та запозиченим, наприклад: Михайло-Святополк, Михайло-Святослав, Олена-Ольга тощо.
  • Деякі з-посеред народів світу мають прізвиськами найпоширеніші між тамтим людом імена. Так, зокрема, французів називають Жаками, росіян — Іванами, німців — Гансами та Фрицами, євреїв — Абрамами та Мойшами, американців та англійців — Семами й Джонами відповідно і т. ін.
  • У великій середньоазійській державі Туркменії ще й досі побутують такі чудернацькі імена, що з'явилися там у радянські часи, як Доктор, Канал, Машина, Газета, Журнал і под. Так само й у киргизькій мові використовуються імена, що пов'язані з добою радянського тоталітаризму: Медаль, Солдат, Герой, Партизан та ін.
  • Прізвище, похідне від національних відповідників слова «коваль», є в багатьох мовах, що робить його одним із популярних: у росіян це Кузнєцов, у німців — Шмідт, в англійців — Сміт, у французів — Лефевр, в італійців — Ферере, у сирійців — Гаддао, у грузинів — Мчеделі та ін.
  • Український письменник Василь Якович Єрошенко (1900-1952) вільно володів 12-ма мовами (за іншими даними — 17-ма). Цей факт, справді, слід визнати унікальним, тому що в чотирирічному віці він назавжди втратив зір. Але побував у Китаї, Середній Азії і всюди вивчав місцеві мови.
  • Визначними поліглотами в Україні були деякі письменники. До прикладу, Леся Українка,окрім рідної української, знала 10 мов (німецьку, французьку, грецьку, латинську, англійську, італійську, польську, російську, болгарську, іспанську), з деяких перекладала літературні твори (Г. Гайне, Гомер, А. Міцкевич, Дж. Байрон, М. Гоголь, В. Гюго, І. Тургенєв, В. Шекспір, А. Негрі, Г. Гауптман, Данте та ін). Літературознавець, перекладач, письменник і педагог Михайло Іванович Рудницький (1899-1975), «львівський Мефістофель», як звали його за ерудицію, також володів десятьма мовами. А про Івана Франка в жарт казали, що він був дописувачем абсолютно всіх газет і журналів, що виходили в Європі в той час. Оригінальні літературні твори І. Франко писав, крім рідної мови, ще й польською («Маніпулянтка», «Лель і Полель», «Панталаха» та ін.), німецькою («Свинська конституція», «Острий-преострий староста», «Історія однієї конфіскати» та ін.) і російською. Згодом письменник перекладав ці твори українською або писав на їхній основі нові україномовні варіанти. А перекладав І. Франко зі значно більшої кількості мов світу — як живих, так і мертвих. Це вавилонська, санскрит, давньогрецька та арабська, латина й староєвропейські мови, з яких він переклав фольклорні твори та зразки епосу різних народів з різних часів. Коло перекладених цим видатним літератором авторів сягає початків XX ст. До того ж, багато переклав І. Франко й із української — в польських та німецьких виданнях друкувалися його переклади українських народних пісень.
  • Визначним знавцем іноземних мов був відомий український фізик і механік Іван Пулюй. Свої наукові праці (понад 50) він писав українською, англійською та німецькою мовами, а знання давніх мов допомогло йому взяти участь у проекті перекладу українською мовою Біблії (спільно з П. Кулішем) та перекласти українською мовою молитовник. Загалом цей видатний учений знав 13 мов, якими вельми вправно послуговувавсь у своїй діяльності.
  • Коли вийшов друком роман Миколи Островського «Как закалялась сталь», його одразу ж було перекладено українською мовою. Видавництво хотіло зберегти в назві слово «закалялась». Поет Микола Бажан наполіг на заміні цього слова на звичне українське «гартувалась», оскільки в такому разі виникатиме двозначність — слово «закалялась» вживається в українській мові з іншим наголосом і має зовсім інше значення — «забруднилася лайном, екскрементами».
  • Англійський король Георг І не знав жодного слова англійською мовою. :)

                                  Най – най...

  • Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є  Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови
  •    Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.                        
  •  Найбільш уживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.  
  •  Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів "дихлордифенілтрихлорметилметан". В ньому міститься тридцять літер. 
  • Донедавна вважалося, що найдовша фраза складається з 814 слів і займає дві з половиною сторінки в романі французького письменника Марселя Пруста. Лондонський репортер Бернар Левін побив цей рекорд, написавши в одній зі своїх статей фразу в 1672 слова.
  • Найдавнішими українськими прізвищами історики нашої мови вважають такі найменування людей, зафіксовані в літописах: Коснячко (1068р.), Вишатич (1071р.), Чудинович (1113р.). Правда, вчені мають сумнів щодо того, чи були ці найменування прізвищами (тобто передавалися нащадкам), а чи тільки прізвиськами.
  • Дослідники українських прізвищ з'ясували, що найчисленнішою групою серед найменувань є ті, що утворилися від власних імен. Найпоширеніші прізвища, які походять від імені Іван (близько 130 форм), — Іваненко, Іванишин, Іванів, Іванців, Іваненко, Івас, Іваниця... Більше як півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків.
  • Найпоширеніше прізвище в Україні, як стверджує статистика, — Шевченко. Лише у Києві налічується близько тисячі однопрізвищників великого Кобзаря.
  • Найпоширенішим жіночим ім'ям на нашій планеті є ім'я Ганна — 95 мільйонів жінок мають різні його національні варіанти: Анна, Ханна, Аніта, Ана, Аннета, Аннуш, Анук та ін.
  • Найпоширенішими посеред українців є імена Іван і Ганна. Цікавий факт: ці самі імена лідирують і за загальною кількістю розмовно-побутових варіантів – перше ім’я має їх понад сто, друге – більше сімдесяти.
  • Нью-йоркська телефонна компанія провела цікаве дослідження, з'ясовуючи, яке саме слово вимовляють люди найчастіше. Із цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово — ним виявилося слово «я», яке прозвучало 3990 разів.
  • Найвизначнішими поліглотами посеред українців були, ясна річ, професійні перекладачі. Унікальною в українській літературі була постать перекладача, письменника і літературознавця Григорія Порфировича Кочура (у його творчому доробку переклади з 25 мов, майже 30 літератур світу, перекладені українською мовою утвори світового письменства від Архілоха (VII ст. до Р. X.) до сучасності). Близько двох десятків мов було в арсеналі перекладача і лінгвіста Миколи Олексійовича Лукаша (1919—1988), автора чудових перекладів творів світової класики В. Шекспіра, Ф. Лопе де Веги, Й. В. Гете та ін.
  •  Найдовша абревіатура в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'яти літер.       
  •   Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно з "Коротким словником синонімів української мови" їх нараховується 45. 
  • Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г.Шевченка.  Його перекладали на 147 мов народів світу.
  • Найдовші англійські слова, в яких немає ні однієї голосної – “rhythms” і “syzygy”.
  • Найстаріше слово в англійській мові – “town”.
  • Найдавніша зі збережених до цих пір буква алфавіту – О.
  • Найдовшим у світі словом-паліндромом є фінське слово “saippuakivikauppias”, що означає “торговець шовком”.

  •  Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших фраз паліндромів належать "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.