06 вересня 2013

Учнівська творчість

                   Серце     матусі           

                                                           Серце   матері   --   це безодня, в глибині  якої   завжди   знайдеться вибачення...                                                                                   Оноре де Бальзак

        Мамочко, ось уже одинадцять років ми йдемо плече об плече стежкою життя. Хоча цей період пролетів швидко, та все ж ти і надалі підтримуєш  мене і не залишаєш ні в які моменти  життя.         
       Учора ввечері я сказала, що не буду розчаровувати тебе  своїми  оцінками  і  вчинками ...  І завжди  буду  ставити тебе  вище від  усіх,  тому  що  ти  справжня  подруга,  яка завжди  зрозуміє  і   підтримає.     
      Тільки  в  тебе  найніжніші  руки,  найласкавіша  посмішка  і  любляче  серце.  Як  би  тобі  не  було  погано,  ти  завжди  посміхалась  мені  і  по-материнськи  притискала  до  грудей,  до  самого  серця.        
      Мама... Одне  слово, усього  чотири  букви,  чотири  звуки,  які означають  для мене  так  багато!  Колись ти  мене  носила  під  серцем, а  тепер – у  серці.  Якби  у мене  був  вибір,  я  б  ніколи  не  вибрала  іншої  мами,  тому що  наші  серця  б'ються  в  одному  ритмі.         
      Можливо,  я  не  найслухняніша  донечка,  але  серденько  моєї  матінки  сприймає  мене  такою,  якою  я  є,  і  вибачає  всі  мої  провини.  А  що  таке  мамине  серце?  Чим  воно  відрізняється  від  інших?  Гм...  Це  серце  мами – і  цим  усе  сказано.  Саме  воно  зможе  відчути,  коли  мені  важко,  і  ласкавими  словами  прожене  всі  страхи...  Правду  кажуть:    " У  дитини  заболить  пальчик,  а  в  мами – серце".  Це  тому,  що  ми,  діти,  і  наші  матусі  зв'язані  між  собою  невидимою  ниткою  любові,  яка  ніколи,  не  дивлячись  ні  на  які  бурі  життя,  не  порветься.     
      Я  знаю,  мамочко,  що  твоє  серце  буде  завжди  битися  у  моїх  грудях,  тому  що  ти  –  моя  найкоханіша  матуся,  а  я –  твоя  вредна  донечка.  Люблю  тебе,  матусю!..             
                                                                 Буна  Софія, 
                                                              учениця 6-Б класу   
                                                   Підкамінської  ЗОШ I-III ст.

                            


                              Твір на морально-етичну тему  

                           Справжня дружба. Яка вона?

  На мою думку, справжня дружба – це коли не лише спілкуються, а й розуміють одне одного. Я думаю, що коли є дружба між людьми, то потрібно довіряти одне одному, не зраджувати, не пліткувати. Справжній друг повинен підтримувати у тяжку хвилину, а не займатися своїми справами. Є такі випадки, коли дуже потрібна допомога, а друг каже: «Вибач, але я зараз не можу». І коли людина, яка просила допомоги, не витримує, вона може покінчити із своїм життям. А справжній друг відразу прийшов би чи приїхав на допомогу. Ось тому є таке прислів’я: «Друзі пізнаються в біді».
  Особисто мене ця тема хвилює тому, що через дурниці можна піти із життя. А наше життя єдине:  тільки один раз, більше його нема…
А дружба – це не головне, важливо, щоб ми були здорові, щасливі й не обговорювали одне одного, а життя покаже, хто є хто.
  Я хочу побажати всім, щоб не довіряли так сліпо, а щоб спочатку переконалися, що це за людина, а вже потім довіряли.
                                                                                       Учениця  8 класу
                                                                                         Шиліга Мар'яна