До дня народження Якова Головацького
(1814, с. Чепелі Бродівського району Львівської області – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця – «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово,
Як би-м тя рад вчути!
Із глубини серця свого
Рад би-м піснь добути.
Проспіваю співаночки,
Де-но які знаю,
Як би-м учув голосочок
Із рідного краю.
В Івано-Франківську відкрили перший в Україні пам'ятник "Руській трійці"
Монументальна композиція із забронзовілими постатями Івана Вагилевича, Маркіяна Шашкевича та Якова Головацького — засновників літературного угруповання «Руська трійця», яке ще в тридцяті роки ХІХ століття розпочало національно–культурне відродження Галичини, нарешті отримала офіційну прописку в середмісті обласного центру Прикарпаття. За участі переважно інтелігенції пам’ятник, встановлений у сквері біля Івано–Франківського національного медуніверситету, неподалік колишньої гімназії, в якій навчався Іван Вагилевич, освятили ієрархи традиційних українських церков, пише Україна молода. Кожен із трьох просвітителів уже має свої копії у вигляді окремих монументів та барельєфів, але разом на одному постаменті їх вдалося вперше «зібрати» завдяки автору ідеї, прикарпатському краєзнавцю Богдану Гавриліву. Місцевий скульптор Володимир Довбенюк увічнив історичний момент, під час якого Маркіян Шашкевич показує друзям щойно видрукуваний перший примірник альманаху «Русалка Дністровая», з якого започаткувалася нова українська література в Галичині».
До дня народження Богдана-Ігоря Антонича
ПІДСВІДОМІСТЬ
Понад похмуре, чорномуре бердо
підносив замок кам’яний свій жест.
В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.
підносив замок кам’яний свій жест.
В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.
Навколо замка виросли крокос,
повій з-під листя вій глядів на жердь.
Щораз то більш впадало в погріб жертв,
неначе б хто косив тяжкі покоси.
повій з-під листя вій глядів на жердь.
Щораз то більш впадало в погріб жертв,
неначе б хто косив тяжкі покоси.
Враз лютий бунт затряс тюрми кублом. Геть!
З льоту творять інший світ в надії.
Побачив цар ті тереми новії
та став тоді своїх рабів рабом.
З льоту творять інший світ в надії.
Побачив цар ті тереми новії
та став тоді своїх рабів рабом.
Цей цар — це я, палац — душа моя,
бунт — сон, раби — мої померлі мрії.
бунт — сон, раби — мої померлі мрії.
АВТОБІОГРАФІЯ
В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,
тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені.
Тепер - де б я не був і коли-небудь,
я все - п'яний дітвак із сонцем у кишені.
А як зійшов із гір гамірливих міст,
у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,
глядів спокійно на хвиль противних гурагани.
Мої пісні - над річкою часу калиновий міст,
я - закоханий в життя поганин.
