30 березня 2014

Дев'яносто і дев'ятдесят

Багато хто запитує, чому числівник дев’яносто щодо типу творення випадає з ряду п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. Згідно з "Етимологічним словником української мови" (т. 2, с. 21), дев’яносто походить від гіпотетичного праслов’янського девеносъто зі значенням "дев’ять десятків". На сучасному етапі походження слова непрозоре, тому воно й викликає
заперечення в багатьох носіїв української мови. Зокрема й через те, що в нас існує слово, цілком подібне своєю будовою до решти лексем на позначення числівників після п’ятдесяти —дев’ятдесят. Воно живе в численних говірках, зафіксоване в багатьох лексикографічних працях, серед них і в таких авторитетних, як словники Б. Грінченка,   Є. Желехівського й С. Недільського. Наявне воно і в академічному «Словнику української мови» з такою ілюстрацією: «Мила Вітчизна моя — Сульмон, на джерела багатий; Дев’ятдесят туди миль треба від Рима пройти» (М. Зеров, переклад з Овідія). Усе це свідчить про те, що дев’ятдесят має всі підстави стати повноправним словом літературної мови, бо позначку «діалектне» йому дали аж ніяк не з лінгвістичних міркувань.
(О. Пономарів)

Немає коментарів:

Дописати коментар