22 березня 2014

Вважаю чи рахую? На протязі чи протягом?

Фактом нашої мовної свідомості стали ненормативні вислови "я прийшов на рахунок квартири", "рахую, що ви помиляєтесь", "рахую можливим" та ін. При доброму знанні української та російської мов легко виявити, що не кожне значення російського слова считать перекладається на українську мову як рахувати і відповідно не кожне значення
російського слова счёт як рахунок. Декілька прикладів:
Считать возможнымВважати (визнавати) за можливе (можливим)
Считать своим долгомВважати своїм обов'язком (за свій обов'язок)
Каждая минута на счетуНе можна гаяти ні хвилини (жодної хвилини), кожна хвилина порахована
На этот счетЩодо цього
Это не в счетЦе не береться до уваги
Покончить счетыПокінчити (порвати) з усім
Жить на чужой счётЖити на чужі кошти (за чужий кошт, чужим коштом)
В конечном счетеВ остаточному підсумку, врешті-решт, зрештою

    Можна сказати "вніс гроші на рахунок у банку", "відкрив рахунок", "заплатив згідно з рахунком", а наведені фрази потрібно виправити: "Я прийшов поговорити про квартиру (стосовно квартири)", "Вважаю (думаю), що Ви помилися", "Вважаю за можливе".
Розгорнувши словник, читаємо: "рахувати – називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму". Вмикаючи телевізор, чуємо у виступах депутатів (та хіба тільки в їхніх?): “Я рахую, що так робити не можна”, “Рахую за необхідне вам нагадати...” 
Рахувати має вживатися тільки в прямому значенні, а саме “називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму”. Рахувати хвилини, дошкільнятко вже вміє рахувати, рахувати гроші. А для вираження поняття “мати свою думку; давати якусь оцінку” годиться інше слово – вважати. Тож правильно буде: “Я вважаю, що так чинити не можна”, “Вважаю за потрібне вам нагадати...”

Немає коментарів:

Дописати коментар