14 квітня 2014

Традиції Чистого тижня

Останній тиждень перед Великоднем носить кілька назв: Білий, Жильний, Чистий, Вербний, на Галичині – Шутковий. У Страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо.
Чистим називали цей тиждень у давнину, бо протягом нього очищали вогнем та водою хату, господарство, рід, а пізніше – село. Все і всі  мали очиститися перед Великим днем від усякої нечисті, лихих сил, від зимової луди. Хата мала бути очищена, вимазана-вибілена, всі лавки, столи, начиння – випарені, вимиті; білизна випрана до останньої ганчірки.
Усі дні тижня були зайняті, робота розподілена так, щоб до  Чистого четверга уся головна праця в полі та городі була закінчена.

Понеділок

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як прообраз зрадженого Христа.
Уранці жінки милися самі й починали «водою» омивати хату – білили стелю, стіни, піч, долівку вимазували жовтою глинкою, а червоною підводили навколо. Далі мили стіл, лави, мисник, сволок, вікна, двері, одвірки… Решту часу витрачали на працю в городі. Деякі городні рослини мусіли бути до великого четверга посіяні, грядки впорядковані.

Вівторок

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
У господарів цей день був зайнятий «по вуха». Усе, що було в хаті, в цей день мусіло бути випране, висушене й покачане до останньої ганчірки. Господар працював у полі, а коли був час – готував сухі дрова  «під паску» — зносив із горища найкращі, які були відібрані під час посту. В цей день прибиралися кошари, стайні, обори та хліви. Господиня вже з вівторка готувала і відбирала яєчка для фарбування. Писанки ж робили дівчата, якщо були в родині, а коли не було, то писала сама господиня. Закінчували фарбувати писанки в перші  три дні Білого тижня.

Середа

Велика середа — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.
В середу господиня мала закінчити із садженням городу. Так, у цей день вона готувала все для свячення паски: найкращу білизну, новий святковий одяг, взуття для всієї родини. Господар закінчував працю в полі, прибирав подвір’я, комору.

Четвер

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.
До полудня у Чистий четвер господарі мали закінчити з важкою працею: не працюють ані в полі, ані в городі. Не можна рушити землі, щоб не «присипати душу». Після полудня господиня закладає рушники за образи, заквітчує васильками, ласкавцями та кудрявцями, розмальовує комин, а в деяких регіонах і стіни.
У четвер господар готує «трійцю» та сучить свічки. «Трійця» — це три великих грубих свічки, в які вкладалися освячені «купальські», «маковейські» та «зеленосвятські» квіти-зілля.  З цією «трійцею» господар стояв із засвіченими свічками на Страстях, на Плащаниці. Але «трійцю» мали лише ті господарі, у яких була власна пасіка. Три свічки визначали так: одна на пошану сонцю, друга – покійникам, третя – на щастя і здоров’я всім живим.
У Чистий четвер до схід сонця матері купають малих дітей, щоб були здорові, щоб відмити й заворожити недугу та смерть, бо й «ворон купає своїх воронят», а живуть ворони по сто літ. Якщо людина встигне цього ранку випередити ворона та скупатися раніше від воронят, то вона не матиме проблем зі здоров'ям протягом усього майбутнього року. Дуже хворі люди стараються скупатися ще вночі — щоб уже точно ворона випередити.Погані люди або й просто відьми виливають «хвору» воду на перехрестях доріг, і тому люди старалися не ходити зранку перехрестями, а то й узагалі не виходити з дому, щоб «хвора» вода не спричинила погіршення стану здоров'я.
Цього ж таки дня старі люди радять підстригати дітей, мовляв, тоді голова не болітиме. Господині в чистий четвер готують сіль для великоднього застілля: загортають дрібку солі в чисту ганчірочку та кладуть у піч. До речі, ця сіль начебто допомагає худобі при хворобах шлунково-кишкового тракту. Коли ганчірочка повністю згорить, сіль слід зібрати та сховати до Великодня. А вже на Великдень цю сіль хазяїн дому кладе на хліб і ставить під образами.
Увечері в цей день побожні люди поводяться надзвичайно урочисто, спокійно, не чути ні співів, ні сміху, ні розваг. Після вечірньої служби люди будь-що стараються донести власноруч виготовлену й запалену свічку в спеціальних ліхтариках додому, щоб вона, борони Боже, не погасла. За допомогою вогню від цієї свічки викопчують хрест у домі, щоб усі біди його обминали. Випалений хрест на воротах запобігав проникненню у двір нечисті. У деяких регіонах України цей хрест не витирають аж до наступного чистого четверга.
Цьому хресту також приписуються магічні властивості: наприклад, народ рекомендує хворим на пропасницю розвести сажу з викопченого хреста у свяченій воді та випити. Свячена свічка, запалена під час грози, тамувала страх, позбавляла від розпачу, допомагала під час важких пологів. її запалювали під час важких хвороб людей, тварин, бджіл, її давали до рук людині, яка помирала. Найсильніші магічні властивості має свічка, що горіла дванадцять разів — дванадцять років.
Вважається, що людина, яка має таку магічну свічку, може будь-якою справою займатися (ясна річ, богоугодною), і все буде в цієї людини на добре йти. Навіть місце для дому ця людина може будь-яке вибрати — і в цій оселі буде їй добре вестися.
Обід у цей день короткий, бо головне – це вечеря, яка відбувається після Страстей, пізно вночі.
В четвер починають пекти баби – жовті високоздобні паски. Також готують усі складові на посвячення, в тому числі – сіль.  Баби випікають у спеціальних формах та ринках. Раніше вони досягали одного метра у висоту. В баби клали 60-120 жовтків, масло, цукор, пахощі різні, лили ром. Місили та «вибивали» баби дві-три години. Паски в різних регіонах мали свої особливості.  Їх випікали жовті, білі та чорні. Старожили пояснювали, що жовті – то сонцю, білі – повітрю, щоб не приносило лиха та смерті, а чорні – родючій землі. В давнину у Чистий четвер розпалювали піч під паски живим вогнем, а в п’ятницю та суботу – запалювали зі страсної свічки.
Коли тісто для баб сходило, то у хаті мала бути цілковита тиша. Господиня саджала паски у піч дуже обережно, щоб не струсити тіста, що вони не «сіли».  Це був своєрідний ритуал, що супроводжувався сакральними формулами: для кожної паски існувала своя приговірка.

Велика п’ятниця

Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
У п’ятницю день ділився на дві частини: до Плащаниці і після неї. В цей день замовкали дзвони, в хаті говорили тихо, не можна було лаятися, не можна сердитися, співати та грати музику. Ніхто, крім малих дітей, не їв до Плащаниці. Ані шити, ані прясти, рубати, тесати, ні прати чи білити вже не можна було. Господиня могла лише випікати білі паски  та готувати страви до Великодня.

Велика субота


У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників.


  • Господиня пече чорні паски (паляниці).
  • Після них засуває до печі поросятко, шинку, ковбаси та поріб’я.
  • В гарячу піч ставить  на запікання писанки, а вийнявши, обтирає їх ганчіркою, яка набуває чарівних та цілющих властивостей.
  • Господар красить крашанки.
  • Варяться яйця на посвячення, з яких потім оббирають шкаралупи та пускають на воду до рахманів або викидають на дах хати.
  • Господиня та господар готують «дору» — все для освячення: паски, з житнього хліба цілушку, обібрані яєчка за кількістю членів родини, крашанки та писанки, сирну паску, масло, сало, ковбасу, порося, шинку, пшоно, сіль, хрін.


Увечері запалюють лампадку та свічку в хаті. Спати дорослим у цю ніч не можна. Молодь іде до церкви та слухає або читає «діяння»… Вся підготовка до Великого Дня закінчена…


Немає коментарів:

Дописати коментар