26 квітня 2014

Частка як службова частина мови

Ча́стка — службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

    Правопис часток

Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.
Разом пишуться:
а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, щогодини, щоденник, щодня, щодоби, щодуху, щонайкращий, щоправда, щоразу, щосили, якби, якнайшвидше, якомога, якщо та ін.;
б) частки би (б), то, що у складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож;
в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наївсь);
г) частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась, якесь; десь, колись, хтось, щось.
Окремо пишуться:
а) частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до;
б) частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
а) частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то, стільки-то, тим-то, якось-то; важкий-таки, все-таки, дістав-та-ки, так-таки;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скільки ж то (написано), чим би то (втішити).
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.
б) компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. у складі займенників і прислівників: хто-небудь, будь-коли, казна-як, хтозна-кому.
Модальні частки теж пишуться окремо, а саме:
а) частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні:
Ходи ж зі мною; Він же великий учений;

б) частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?

                      Частки у фразеологізмах:
  • ні ламаного (щербатого,  залізного) шага не мати, ні дати, ні взяти - абсолютно, зовсім нічого; 
  • зірок з неба не хапати (не хватати, не знімати, не  здіймати) - хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями, розумом; 
  • не варта шкірка  (шкурка) вичинки - недоцільно робити що-небудь;
  • Не вартий дірки від бублика.  

  • Не все те золото, що блищить.  
  • Не вчи рибу плавати.  
  • Не кажи гоп, поки не перескочиш.  
  • Не копай іншому ями, бо сам упадеш.  
  • Не лізь поперед батька в пекло.  
  • Не святі горшки ліплять.  
  • Не скуби гуску, поки не зловиш.  
  • Не страши кота салом.  
  • Не сунь носа до чужого проса.  
  • Не такий страшний чорт, як його малюють.  
  • Не так сталося, як гадалося.  
  • Не так хутко робиться, як мовиться.  
  • Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.  
  • Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.  
  • Ні в тин, ні в ворота.  
  • Ні кує, ні меле.  
  • Ні пава, ні ґава.  
  • Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.

Немає коментарів:

Дописати коментар