Про схильності

 

Одного разу учні прийшли до старця і запитали його: чому погані схильності легко опановують людиною, а добрі – важко, і залишаються неміцні в ньому?

– Що буде, якщо здорове насіння залишити на сонці, а хворе зарити в землю? – запитав старець .

– Добре насіння, що залишене без ґрунту, загине, а погане насіння проросте, дасть хворий паросток і

нікудишній плід, – відповіли учні.

– Так чинять люди: замість того, щоб таємно творити добрі справи і глибоко в душі ростити добрі початки, вони виставляють їх напоказ, і тим гублять. А свої недоліки і гріхи, щоб їх не побачили інші, ховають глибоко в душі. Там вони ростуть і гублять людину в самому її серці.