Чотири свічі

Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку    танули...  Було так тихо, що чулося, як вони розмовляють.
  Перша сказала: "Я – Спокій. На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, не залишається нічого іншого, як згаснути !" І вогник свічки згас.
  Друга сказала: "Я – Віра. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає сенсу горіти далі".  Ледве вимовивши це, вона згасла .
Засмутившись, третя вимовила: "Я – Любов. У мене немає сил горіти далі. Люди не цінують мене. Вони не вміють ні дарувати любов, ні отримувати її". І ця свічка згасла.
  Раптом ... до кімнати увійшла дитина. Побачивши три згаслі свічки, вона злякалася і закричала: "Що ви робите?! Ви повинні горіти! Я боюся темряви! " І заплакала.
  Схвильована четверта свічка вимовила: "Не бійся і не плач! Поки я горю, можна запалити й інші три свічки. Я – НАДІЯ ".