Про омоніми

Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок:

·       звукових змін у слові у процесі розвитку мови;

·       смислових змін у слові у процесі розвитку мови;

·       випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;

·       випадкового збігу звучання форми різних слів.

Розрізняють омоніми:

повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся

система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки);

часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.

Групи часткових омонімів

Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).

Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).

Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — полегород).

Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний).

Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.

Кожне переносне значення багатозначного слова обов'яз­ково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище — 1) купа дров, що горить; 2) місце, де розкладали вогонь; 3) своя оселя, родина (у давнину близькі люди зби­ралися навколо вогнища); 4) центр, зосередження чогось.

Омоніми семантичної спільності не мають: бал (оцін­ка), бал (вечір із танцями); стан (корпус людини), стан (становище), стан (стоянка), стан (механізм, прокатний стан).

Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:

Бал­ка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.

Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково.

Моторний (швидкий), моторний (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.

Кран (для підіймання і переміщення вантажів), кран (для перекривання води, газу тощо).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:

Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини.

Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини.

Злити (викликати злість), зли­ти (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу.

За́мок (укріплена будівля), замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.).

Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови: а) іменників і відіменникових прислівників: кружка (довкола) і кружка (родовий відмінок іменника кружок); б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: рип (рипін­ня — рип дверей) і рип (різкий звук від тертя — двері рип); стук (удар — почувся стук) і стук (різкий звук удару — щось у вікно стук); в) інші випадкові збіги: мати (рідна людина) і мати (володіти чимось); коли (у який час) і коли (наказовий спосіб дієслова колоти); їм (перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти) і їм (давальний відмінок займенника вони).

У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запози­чень. Є два випадки звукових збігів таких слів:

а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул (дрібні частинки у водоймах) і мул (назва тварини, за­позичена з латинської мови); клуб (маса кулеподібної форми) і клуб (назва організації, запозичена з англійсь­кої); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської);

б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного інструмента, з французької) і гриф (штемпель на документі, з німецької); метр (міра довжини, з грець­кої), метр (віршовий розмір, з грецької) і метр (учитель, з французької); кран (трубка із закривкою, з голландської) і кран (механізм для піднімання вантажів, з німецької)

(з Вікіпедії)

Дивись: Словник омонімів

     Вірші з омонімами

Я візьму легенький прут, 

Пожену гусят на Прут. 

Хоч купатиму не в милі – 

Стануть чисті всі та милі. 

Гей, стрільці, хапайте луки,

Тай біжіть бігом на луки! 

Комарня там вельми сита –

Настріляйте зо три сита! 

ну й охочий мій брат Ігор 

до усяких живих ігор. 

Де яка у світі гра є – 

Залюбки у неї грає. 

У стоніжок по сто ніжок.

Всі сто милися, 

Всі стомилися.

© Г. Бойко

********************

1.До млина Мусіїв віз               2. Із птахів я хоч не  дужих,

Два мішки пшениці віз.             Та в пошані у недужих.

Ось за гаєм блиснув став,           Дуб хтось точить чи ялину,

Вісь із колеса — віз став.            В той же час до них я лину.

Що ж, не буде наша мати           Швидко взнаю, як і де

Борошна сьогодні мати.              Під корою хід іде.

                                   Загадки з омонімами

СЛОВО ЦЕ ПРОСТЕ -- НЕ ДИВОВИНА

Слово це просте - не дивовина
(зустрічаєм мало не щодня),
організму складова частина
і періодичне видання.

В цьому слові тільки й заковики:
другий склад наголоси - і вмент
означать почне воно великий
клавішний музичний інструмент.

Що це за слово?

(Орган, орган)

*********************

Відгадай обов'язково

назву цього міста:

невелике буде слово,

випечене з тіста.

Яке це місто?

(Калач)

********************

  Звичайна, друзі, загадка для вас;
   вгадайте, про яке словечко мова:
   простий числівник це і водночас
   це - наказовий спосіб дієслова.
    То яке ж це слово?                            
       (Три) 

********************

  Якщо до жарту ви готові,
   назвіть, кмітливі дітлахи,
   ті два займенники у мові,
   що можуть зіпсувать шляхи.                          
   Які це займенники?                            
    (Я - ми) 

     ******************                           

 Вгадайте словечко - ми будемо раді:
 два склади (подумайте, майте терпіння).
 Як наголос зробим на першому складі,
 то буде синонім до слова насіння.
                               
  Умова не стане для вас на заваді,

  бо в значенні зміна можлива єдина:
   як наголос зробим на другому складі,
   то буде синонім до слова родина.
    Яке ж це слово?                            
     (Сім'я)

**********************

 Я частина колеса: можеш добре мчати,
 лиш у воза запрягай коня.
 Переставиш наголос – буду означати
 споживання їжі серед дня.
  Хто я?                              
     (Обід) 

 Я суцвіття злаків, де плоди на мливо

  достигають жовті, наче віск.
  З наголосом іншим - велетенське диво,
   статуя, колона, обеліск.
   Хто я?                            
   (Колос) 

    

   Ану прикиньте розумом:
    яке словечко воднораз
    республіка, і озеро,
    й задушливий отруйний газ?                            
    (Чад) 

       

   – Ой, цікаве слово! – каже Ніна.
    В словнику, як хочеш, перевір:
    напиши з великої – країна,
    а з малої – головний убір.                          
    Що це за слово?                            
    (Панама) 

 Хто жіноче ймення відгадає,
  дуже миле у своїй природності,
  що в пестливій формі означає
  представницю іншої народності?                             
   (Марійка, марійка) 

Слово це - старовинна будова
з гостряками мурованих веж.
Щойно зміниш ти наголос слова
цим одразу будову замкнеш.
Що це за слово?
(замок, замок)

© Дм. Білоус

********************

 Я місце, де лежать товари, 

Звичайно, в тарі чи без тари.

 А мій омонім є у слові, 

Один чи кілька звуків мови.

(склад) 

**************

 Відбиток ніг я на дорозі, 

Чи на траві, чи на підлозі. 

Та є у мене ще омонім – 

До слова "варто" він синонім. 

(слід)