Філологічний експрес: Пам'яті Всеволода Нестайка

17 серпня 2014

Пам'яті Всеволода Нестайка

Сьогодні стало відомо, що помер легендарний український дитячий письменник Всеволод Нестайко
Вічна пам’ять класику сучасної української літератури...
…Перше оповідання улюбленця української дітвори Всеволода Нестайка про друзів Яву та Павлушу «Пригоди в кукурудзі» вийшло у світ 1963 року. Минуло більше півсотні літ, а історію про двох хлопчаків, які заблукали у кукурудзяному полі і вибралися звідти лише після того, як на сільському стовпі «заговорив» гучномовець, із великим захопленням читаємо дотепер. Згодом це оповідання увійшло до трилогії «Тореадори з Васюківки», яку 1979-го відзначили на світовому рівні: вона поповнила Особливий почесний список Ганса Крістіана Андерсена найвидатніших творів світової дитячої літератури. На щастя, в Україні ці твори теж не оминули увагою, як то часто буває, бо за результатами читацько-експертного опитування «Книжки незалежного 15-річчя, що вплинули на український світ» роман «Тореадори з Васюківки» посів перше місце серед сучасної прози для дітей.

В. Нестайко про себе: "Нестайко – з давніх козацьких прізвищ. Мої прадіди по батькові були козацького роду. Коли Катерина ІІ ліквідувала Запорізьку Січ, один із козаків не поїхав за Дунай, а осів у Бучачі на Тернопільщині. Він і започаткував наш рід, у якому було багато священиків та інших цікавих людей. Зокрема мій дід, отець Діонізій Нестайко служив деканом кількох парафій на Тернопільщині, парохом церкви Святого Миколая у місті Бучач. Він багато уваги приділяв вихованню молоді. Це, мабуть, від нього у мене постійний інтерес до всіляких морально-етичних проблем, пов’язаних з дитинством та юнацтвом… А от дід по материній лінії – Іван Довганюк – походив з селян-кріпаків Житомирщини, був успішним будівельником, все умів робити. І вельми дотепним чоловіком був! Саме від нього, вважаю, я успадкував отой талант до гумору, що його використовую у весело-сміховій стихії своїх книжок. Щодо імені Всеволод, то направду так записав мене батько. Мамі не подобалося скорочення цього імені – Сева, тому вона кликала мене пестливо Вадик. У школі та університеті мене зазвичай називали Вадимом, а як письменник уже утвердився зі своїм повним ім’ям Всеволод Нестайко".

"...колись мені багато всього снилося. Було, наснився сонячний зайчик, який сидів у мене на носі і чарівним пензликом розмальовував на обличчі веснянки… Іншого разу наснилися казкові ковалі щастя, що золотими молоточками у новорічну ніч кували дітям «хвилинки-щастинки» на подарунки… Ці сни лягли в основу сюжетів казкових повістей «В країні сонячних зайчиків» та «Ковалі щастя».
Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання на філологічному факультеті 1952 року.

У дитинстві разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком читали книжки: Миколи Трублаїні («Лахтак», «Шхуна „Колумб“»), Джека Лондона, Жюля Верна, Бориса Житкова та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном.
«Тореадори» мають довгу історію – так би мовити, майже п’ятдесят років уже живуть мої герої… А народилися Ява й Павлуша у 62-му, а може й у 61-му: я тоді їздив на полювання на Полтавщину, на Удай, і до нас прибився хлопчик, який звався Ява Рень. Він мені й розповів про свого діда, який зав’язував собі онучею око, щоб добре цілити: праве око без лівого не примружувалося…"
За його повістями та оповіданнями поставлено фільми «Одиниця з обманом», «Чудеса в Гарбузянах», короткометражна стрічка «Тореадори з Васюківки»
Дитяча бібліотека міста Дружківка (під Краматорськом на Донеччині) з 2004 року носить ім'я Всеволода Нестайка. Так під час соцопитування вирішили самі місцеві дітлахи.

Літературні премії

Премія імені Лесі Українки (1982) — За повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі».
Премія імені Миколи Трублаїні — За повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків».
Премії імені Олександра Копиленка — За казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя».
Друга Премія Першого Всесоюзного конкурсу на кращу книгу для дітей — За повість в оповіданнях «П'ятірка з хвостиком».
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.

Міжнародні нагороди фільмів, які знято за мотивами творів В.Нестайка

Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Мюнхені (1968) — За телефільм «Тореадори з Васюківки».
Головна премія Міжнародного фестивалю в Алегзандрії (Австралія, 1969) — За телефільм «Тореадори з Васюківки».
Премія Всесоюзного кінофестивалю в Києві (1984) — За кінофільм «Одиниця з обманом».
Спеціальний приз на кінофестивалі в Габровому (Болгарія, 1985).

1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливого почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.