11 вересня 2014

Поетична 5-хвилинка з Павлом Грабовським



  • З 38 років свого короткого життя 20 Павло Арсенович провів в ув'язненні і засланні.
  • «Горем та злиднями почалося моє життя, горем та злиднями закінчиться. Але не треба мені ніяких задоволень і ласощів, дали б тільки можливість працювати на користь рідного краю, присвятити йому ті слабі сили, які ще залишилися в моєму покаліченому і понівеченому тілі. Не дають і не дадуть ... » ( з автобіографії)
  • На честь П. А. Грабовського названі вулиці у Києві, Львові, Харкові, Тобольську, Донецьку, Маріуполі; село, в якому він народився.
**********************************************************
Не  раз  ми  ходили  в  дорогу,  

Не  раз  ми  вертались  до  хати  
І  знову  брели  від  порогу  —
Правдивої  цілі  шукати.

З  борців  насміхалася  доля,  
Зростала,  проте,  їх  громада.  
Добробут  народний  та  воля  —  
То  наша  найперша  засада.
 
Борців  не  лякають  пригоди:
Шлях,  мочений  кров'ю  та  потом,  
Нас  виведе  в  панство  свободи  
Не  нині,  не  завтра,  так  потім!


Аби  не  тікали  ми  труду,  
Не  падали  легко  з  ударів,  
Пригляньмось  до  нашого  люду,
 Як  сум  йому  очі  охмарив!
 
Знедолений  ладом  ворожим,  
Він  працею  держить  всі  стани...
 Ходім  же,  брати,  та  поможем  
Порвати  якшвидше  кайдани! 


********************************************************

                    Уперед

Уперед  за  край  рідний  та  волю,  
За  окутий,  пригноблений  люд,  
Хоч  нічого  не  знайдеш,  крім  болю,  
Хоч  нас  жде  невіддячений  труд!
 
Уперед  проти  зла  однодумно!  
Розрослася  ворожа  юрба.  
Не  гадаймо  прожити  безсумно,  
Бо  життя  —  неминуча  борба.
 
Уперед,  хто  не  хоче  конати,  
Статись  трупом  гнилим  живучи!  
Сміле  слово  —  то  наші  гармати,  
Світлі  вчинки  —  то  наші  мечі.
 
Уперед  до  завзятого  бою  
За  громадські  та  власні  права,  
Коли  бути  бажаєм  собою,  
Коли  серце  позор  відчува!
 
Уперед  до  звершення  замірів,  
Що  поклав  дев'ятнадцятий  вік;
Скиньмо  владу  катів-бузувірів,  
Щоб  людиною  став  чоловік!
 
Уперед!  Годі  скніти  рабами,  
Час  кормигу  гидливу  знести!  
Наші  кубла  нам  стануть  гробами,  
Швидко  знівечать  ясність  мети.
 
Уперед!  Не  жде  поступ  всесвітній:
На  шляху  пристаючих  лиша,  
Інший  лад,  інший  мир  заповітний  
Виробляє  із  себе  душа.

Уперед  проти  хижих  порядків!  
Гине  войник  чи  здобич  бере,  
Він  стежки  протира  для  нащадків,  —    
Його  діло  ніколи  не  мре! 


******************************************************

                   До Русі-України

Бажав би я, мій рідний краю,
Щоб ти на волю здобувавсь,
Давно сподіваного раю
Від себе власно сподівавсь.
Щоб велич простого народа
Запанувала на Русі,
Щоб чарівна селянська врода
Росла в коханні та красі.
Щоб Русь порізнена устала
З-під віковічного ярма
І квітом повним розцвітала
У згоді з ближніми всіма!

Немає коментарів:

Дописати коментар