14 вересня 2014

Осінній настрій

Поведе дорога битими шляхами
Там, де ясні зорі тихо мерехтять.
До висот небесних від гніздечка мами
У незвідані простори ластівки летять.

Все це наче вперше – висота, дорога…
І щебече птахом доля восени.

А на серці щемно і якась тривога.
Не піднятись вгору та й поміж людьми…

Закружляє листя у прощальнім танці
І оголить правду неприкритих віт.
Всі ми у життя є добровільні бранці
І йдемо крізь землю у незнаний світ.
 14.09.2014
©Ірина Денисюк





Немає коментарів:

Дописати коментар