1. Перші документальні свідчення про традиції наряджати ялинку
відносяться до початку XVII століття. Як стверджують історики, перші наряджені
в честь Різдва дерева з’явилися в Ельзасі (тоді це була частина Німеччини, нині
– Франція). Для зрубаних ялин, сосен і буків святковими прикрасами служили
троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішура.
2. Перша скляна ялинкова бомбочка була зроблена в Тюрінгії
(Саксонія) в XVI столітті. Промислове масове виробництво ялинкових іграшок
почалося тільки в середині XIX століття також в Саксонії. Майстри-склодуви
видували іграшки зі скла, а їх помічники вирізали з картону дзвіночки,
сердечка, фігурки птахів і звірів, кулі, шишки, горіхи, які потім
розфарбовували яскравими фарбами.
3. Електричною гірляндою з різнокольорових лампочок вперше була
прикрашена ялинка американського Білого дому в 1895-му році.
4. Традиція відзначати Новий рік 1 січня з’явилася на Русі указом
Петра I з 1700 року. До цього церковний Новий рік відзначали 1 березня, а
світський – 1 вересня.
5. З 1918 по 1935 роки ялинка, як символ Різдва, в Росії перебувала
під забороною: радянська влада назвала Різдво Христове і всі ритуали, пов’язані
з ним, буржуазними забобонами і мракобіссям. З 1935 року, за указом Сталіна,
Різдво перетворилося на Новий рік, а Вифлеємська зірка – в червону п’ятикутну
зірку. Тоді ж уперше з’явилися Дід Мороз і Снігуронька.
6. З 1949 року 1 січня вважається в нашій країні неробочим днем.
7. Снігуронька святкує свій день народження в ніч з 4 на 5 квітня,
а її батьківщиною вважається село Щеликово Костромської області: саме там в
1873 році Олександр Островський написав п’єсу «Снігуронька». Найбільшу
популярність Снігуронька, як внучка Діда Мороза, отримала в 50-і роки ХХ
століття, завдяки Кремлівським ялинкам, сценарії для яких писали Лев Кассиль і
Сергій Михалков.
8. У Стародавньому Римі Новий рік зустрічали в березні: саме в цей
час починалися польові роботи. У 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар
переніс початок року на 1 січня. Названий його ім’ям Юліанський календар
поширився по всій Європі.
9. У Франції до 755 року початком року вважали 25 грудня, потім
його перенесли на 1-е березня. У XII столітті початок року приурочили до
Великодня, а з 1564 року указом короля Карла IX початок року було призначено
на 1 січня.
10. В Англії Новий рік довго відзначався 25 березня, в День
Благовіщення, і тільки в 1752 році першим днем Нового Року визнали 1 січня. До
того часу в Шотландії Новий Рік починався 1 січня вже більше 150 років.
11. Ескімоси відзначають Новий рік з приходом першого снігу.
12. На Кубі в Новий рік весь посуд в будинку наповнюють водою, яку
потім вихлюпують на вулицю в новорічну ніч, щоб змити всі гріхи. Новий рік на
Кубі називається Днем Королів.
13. Мусульманський Новий рік – Навруз – відзначають у день
весняного рівнодення, 21 березня. Зазвичай на його святкування відводиться 1-2
дні, а в Ірані – не менше 5 днів.
14. В Італії існує незвичайна традиція: викидати з вікон у
новорічну ніч старі речі. Це може бути як одяг і посуд, так і меблі.
Вважається, що чим більше старих речей буде викинуто в новорічну ніч, тим
більше багатства і удачі принесе Новий рік.
15. В Ізраїлі Новий рік відзначають двічі – 1 січня,
по-європейськи, і ще раз – у вересні.
16. В Індії Новий рік святкують 1 січня, а в Непалі – 17-18 квітня.
17.Південній півкулі не пощастило в плані новорічної атмосфери,
оскільки Новий Рік у них припадає на середину літа, і вони замість сосен і
ялинок наряджають евкаліпти.
18. Під Новий рік у Тибеті печуть пиріжки і роздають їх
перехожим. Вважається, що багатство в новому році безпосередньо залежить від
кількості розданих пиріжків.
19. У 1843 році в Лондоні була надрукована перша новорічна листівка
– так з’явилася традиція обмінюватися вітальними листівками на Новий рік.
20. Традиція залишати подарунки під новорічною ялинкою з’явилася ще у 18 столітті і збереглася донині.
(за матеріалами http://versii.if.ua/ )
Немає коментарів:
Дописати коментар