22 січня 2015

Про корисливих і корисних...

В усному мовленні іноді плутають слова корисливий і корисний.
Корисливий означає «той, в основі якого зиск, розрахунок». «Він використовував своє службове положення у корисливих цілях». (З газети.)
Корисливий може також виступати синонімом слова користолюбний, тобто означати рису характеру людини, схильної до наживи; у цьому значенні може вживатися тільки із словом людина або його
контекстуальним еквівалентом (корислива, тобто користолюбна) жінка,корисливий хлопець.
Корисний означає «такий, що дає користь». « …Ну, я хоч дечого корисного їх навчив би: оце вам, товариші скіфи, наука алгебра. А це вам теорія Ейнштейна. А це наймудріша наука — не гратися з вогнем, жити на планеті без глобального хуліганства…» (О. Гончар.)
Зокрема, корисний значить «такий, що сприяє здоров'ю, підтримує сили організму». «Холодна вода часом дуже корисна буває, хоч і не дуже приємна». (Леся Українка.)
Слово корисний може мати також термінологічне значення, входячи до складу словосполучень із науково-технічної сфери вживання: корисні копалини, коефіцієнт корисної дії, корисний обсяг доменних печей, корисна площа, вага корисного вантажу і т. ін. У цьому разі воно означає «придатний, потрібний для якоїсь мети»; воно виражає ту частину цілого, що може бути використана за безпосереднім призначенням.
Таким чином, коли контекст вимагає поняття «той, в основі якого зиск, розрахунок» або «користолюбний», «схильний до наживи», треба вживати слово корисливий; коли йдеться про корисність (протилежне шкідливість), а також про потрібність або придатність, — корисний.
© Є. Чак

Немає коментарів:

Дописати коментар