Назва СІЧЕНЬ походить від слова “січа”. У давнину в цей час
починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел
називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець,
сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже
він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети —
все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень,
зимобор,
криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття.
Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що
використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У
народі його звали: крапельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки,
соковик, полютий, красовик.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля
починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець,
дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього
він звався май — від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його
називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час
з’являється сокоживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину
добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали
сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий
місяць, гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ — дуже давня назва місяця. Походить від слова липець
(липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно),
грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ — від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші
назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар,
хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха,
спасівець, барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте
верес — цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном,
заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів
Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,
весільник. А також паздерник — від слова паздер, тобто костриця.
В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там
опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській
Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву.
Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані
возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко — заважали
замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його
звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
Немає коментарів:
Дописати коментар