"Я бував по всіх усюдах, їздив верхи на верблюдах!"

Корисне мнемонічне правило, що допомагає запам'ятати, яке закінчення має бути після прийменника "по" в іменників (займенників, прикметників, числівників) – тільки -ах (-ях), а не -ам (-ям):

по вулицях
по конях
по морях
по схилах
по хатах
по шляхах

Це дуже характерна риса української мови. Недодержання її — перша ознака

незнання мови. Поширена в Україні двомовність дуже нівелює цю рису, бо під впливом двомовности навіть найпрестижніші мовці помиляються, вживаючи прийменник по у множині з давальним відмінком (на російський копил) замість місцевого відмінку:

по правам замість по правах
по горам замість по горах

Навіть талановиті й видатні письменники припускаються помилок, вживаючи цього прийменника. Поет О. Олесь, наприклад, пише:

Згадайте мертвих словом жалібним

І наперед, ніж келих сповнений підняти,
Ударте в дзвін по ним!

Останні слова по-нашому мали б звучати по них.
Славним мрійникам — нашим попередникам — такі огріхи можна пробачити: за тих часів не було українських шкіл, української науки, українського мовознавства. Припускання такої помилки сьогодні свідчить про недостатній освітній та культурний рівень і, що гірше, про байдужість до своєї мови і національности.

© С.Караванський