03 березня 2015

З Всесвітнім днем письменника!

Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, я не покладаю рук.
Пливе над світом осінь, як медуза,
і мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
твій плащик ледь прип'ятий на плечі.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
така одна-однісінька вночі!
Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві млі?
І по якій несповідимій карті
знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші.
Твоє чоло шляхетне і ясне.
Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене.
© Ліна Костенко
*****************************************
До музи
Прилинь до мене, чарівнице мила,
І запалай зорею надо мною,
Нехай на мене промінь твій впаде,
Бо знов перемогла мене ворожа сила,
Знов подолана я, не маю сил до бою, –
Я не журюсь, я знала – се прийде.
Спокійна я, боротися не хочу.
В душі у мене іншії бажання:
Я тільки думкою на світі буду жить,
Я хочу слухать річ твою урочу
І на своїм чолі твоє сіяння
Почуть бажаю хоч єдину мить.
© Леся Українка

13.01.1894
****************************************
До сучасної музи
Музо любові, миру й спокою!
Годі співати пісні.
Ондечки бачиш: поза горою
Все вже палає в огні.
Кров заюшила рідную землю.
Де твої співи лились…
А по майданах воля в кайданах
Зично гукає: «Борись!»
В час за неправди всякі одплати,
Як колотнеча встає,
Годі нам, музо, пісні співати
Й тішити серце своє.
А як ти хочеш, щоб тебе знали  —
Йди виручати з біди, —
З слова живого скуй самопали
Й з ними між люди іди.
Бий ними, Музо, всяку пеправду,
Хто б не вчинив її  — бий!
В серці людському запосіи згоду,
Душу спокоєм повий,
Мир та любов заснуй у краї…
Хай тоді воленька йде,
Тяжкі кайдани хай поскидає,
Щастя з собою веде!
Тоді всі люди будуть вславляти,
Що ти не марно жила,
Що помагала їм добувати
Волі, любові й добра!
© Панас Мирний

1905

Немає коментарів:

Дописати коментар