26 квітня 2015

Чорнобильська пам'ять


ЛИСТ ВІД МАТЕРІ

Пишу я вам листа з чорнобильської зони,
Роз’їхались давно сусіди майже всі.
І світять у селі лиш три віконця сонні,
Лиш три живих вогні у мертвій полосі.

З криниці воду п’ю, трушу свої ренети.
Є кури, та яєць вже не несуть чомусь.
Ой, ноги так болять — це, може, ті рентгени,
Та в місці іншому я вже не приживусь.
Пишу я вам листа, синочки і внучата.
А де адресу взять? — не знаю і сама.
Схилилася набік дідівська наша хата
І хоче вас позвать, та голосу нема.

Невесело одній — лиш образи на стінці
І ваші фото теж в нерівному ряду.
Я з вами говорю, лишившись наодинці
Із каганцем сльози, що стишує біду.

Пишу я вам листа… Чи відішлю? — не знаю,
Не знаю, хто б то вам його довезти зміг.
Я материнський біль, печаль усього краю
В молитву заплету за все і за усіх.

Якщо тривожна вість до вас колись прилине,
То знайте, діточки, минаючи жалі:
Між дорогих хрестів, де спить  уся родина,
Знайшла я спокій свій у батьківській землі.

Дрижить чомусь рука — хитаються рядочки,
У шибку загляда тужава гілка слив.
Я Бога лиш прошу, сини мої, синочки,
Щоб він вас поберіг, щоб вас благословив.
 © В. Крищенко


Немає коментарів:

Дописати коментар