Про свято Успіння

Свято Успіння Пресвятої Богородиці започаткували палестинські ченці наприкінці III – початку IV століть. Щорічно 28 серпня вони святкували Пам’ять Богоматері. Теперішню назву – Успіння Пресвятої Богородиці – свято отримало в VI столітті. Саме цього дня в храмах відправляється Єрусалимська утреня – богослужіння,

яке здійснюється тільки двічі на рік: в страсну п’ятницю і на Успіння.

В Україні свято Успіння Пресвятої Богородиці отримало особливе вшанування. Так, головні
монастирі-лаври України - православні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають першою Пречистою.

Успіння – це завершення жнив і однойменного посту, а значить, пора весіль.
З Успіння сонце «засинає». Успіння – це також початок бабиного літа, щоправда, не такого як завжди, а Молодого, принаймні так його називають. Триватиме воно до 11 вересня.

А ще, з давніх-давен існують прикмети цього дня:

Якщо сьогодні буде гарна погода – осінь буде ж така.

Якщо в період від сьогодні і до завершення бабиного літа (11 вересня) багато павутини – нас очікує ясна і холодна зима.

Якщо побачите веселку – осінь буде теплою і довгою.

                              

                                  *********************

БАБИНЕ ЛІТО

Літо  бабине,  бабине  літо…
Серце  чує  осінні  путі…
Хтось  заплутав  зажурені  віти
в  павутиння  нитки  золоті.

Листя  слухає  вітру  зітхання
і  згортає  свої  прапори.
На  покірну  красу  умирання
сонце  дивиться  сумно  згори…

В'януть,  в'януть  вуста  пурпурові…
Але  радість  і  в  осені  є!
В  золоте  павутиння  любові
ти  заплутала  серце  моє.

© В. Сосюра

1956