Здрастуй, мій сонячний краю,
Ти снишся мені і тут,
Серцем щодня я літаю
До тебе, за бистрий Прут.
Ти снишся мені і тут,
Серцем щодня я літаю
До тебе, за бистрий Прут.
Як пишуть листи солдати,
Тужливо стає мені.
Кому ж мені написати,
Якій догукнути рідні?
Той — мамі, а той — дружині,Тужливо стає мені.
Кому ж мені написати,
Якій догукнути рідні?
Той — сестрам, а той — братам.
А я напишу — Україні!
Сонцю її і степам,
А я напишу — Україні!
Сонцю її і степам,
Сивим, як згадки, могилам,
Що тонуть в імлі голубій,
Шляхам, окутаним пилом,
Якими пішли ми в бій.
Що тонуть в імлі голубій,
Шляхам, окутаним пилом,
Якими пішли ми в бій.
Бачу далекі вершини
В тумани повитих Карпат.
Може, моя то Вкраїна
Біліє черідкою хат?
В тумани повитих Карпат.
Може, моя то Вкраїна
Біліє черідкою хат?
Слово, в бою огрубіле,
У тому краю забрини,
Де вишні в убранні білім
Мене виглядають з війни.
У тому краю забрини,
Де вишні в убранні білім
Мене виглядають з війни.
1944
***
***
Хто мене вправі
судити
В зборищі цьому рабів?
Гордий, нікому годити
Ніколи в житті я не вмів.
В зборищі цьому рабів?
Гордий, нікому годити
Ніколи в житті я не вмів.
Й за гроші я не
продався,
Під силою спину не гнув.
Гордий! Зате й настраждався —
Під силою спину не гнув.
Гордий! Зате й настраждався —
нівроку,
Щасливим ніколи не
був.
1943
НА ЗОЛОТИХ ПАРУСАХ
Красуня задумана осінь
Золоті паруси нап’яла.
І сонце променем косим
Мене протяло, мов стріла.
Золоті паруси нап’яла.
І сонце променем косим
Мене протяло, мов стріла.
Із прекрасним на серці болем,
Із осколком у серці ясним
Я на кряж по камінню голім
Лісом іду багряним.
Із осколком у серці ясним
Я на кряж по камінню голім
Лісом іду багряним.
Заберусь на саму вершину,
Подивлюся — відомо куди!
Немов невгамовному сину.
Я серцю скажу: лети!
Подивлюся — відомо куди!
Немов невгамовному сину.
Я серцю скажу: лети!
Крізь осінь оцю золотаву,
Через кряжів гірських моноліт
Лети у мою державу,
В молодий мій стомовний світ.
Через кряжів гірських моноліт
Лети у мою державу,
В молодий мій стомовний світ.
І спитається осінь: хто це
По горах стрімких та лісах
Пролітає, прострілений сонцем,
На моїх золотих парусах?
По горах стрімких та лісах
Пролітає, прострілений сонцем,
На моїх золотих парусах?
ЗО вересня 1945 р., Балатон
Живий голос поета:
Немає коментарів:
Дописати коментар