25.11.17

Пам'ять серця: Голодомор



БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ

На  цій  горі,
             на  пагорбі  печалі,
Де  все  болить  -
             від  квітки  до  хреста,  -
Ідуть  дощі  вдовиними  плачами...
На  цій  горі,
         на  пагорбі  печалі,
Німіє  слово  і  мовчать  уста.
Гірка  сльоза  пече,
               як  сіль  чумацька.
Стоять  в  жалобі  схилені  Лубни.
І  монастир  -  як  оберіг  козацький...
І  дзвін  вола  безмовно:
                         "Пом'яни!"